- корчуватий
- —————————————————————————————корчува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
корчуватий — а, е. 1) Те саме, що корчастий. || Густо вкритий корінням дерев, яке виступає з землі. 2) перен., розм., рідко. Кремезний, вузлуватий (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
каракатий — а, е. 1) Сукуватий, із наростами; кострубатий, кордубатий, корчуватий (про дерева). Каракатий в яз. || Кривий. 2) перен. Незугарний на вигляд, кривоногий (про людину) … Український тлумачний словник
корінчастий — (який має велике, міцне, розгалужене коріння), корчастий, корчуватий … Словник синонімів української мови